Юліус фон Сакс
Юліус фон Сакс (нім. Julius von Sachs[8][9] або нім. Julius Sachs[8][10], або нім. Ferdinand Gustav Julius von Sachs[11], 2 жовтня 1832 — 29 травня 1897) — німецький[8] біолог[8][10], ботанік[8], професор[8][9] ботаніки[9].
Юліус фон Сакс народився 2 жовтня 1832 року у Бреслау[9].
У ранньому віці Сакс виявив інтерес до природознавства. Після закінчення школи у 1851 році він став приватним помічником фізіолога Яна Евангеліста Пуркинє у Празі[9]. У 1856 році Сакс отримав ступінь доктора філософії, а згодом розпочав свою ботанічну кар'єру, ставши приват-доцентом фізіології рослин у Празькому університеті[9].
Юліус фон Сакс помер 29 травня 1897 року у Вюрцбурзі[9].
Юліус фон Сакс спеціалізувався на насіннєвих рослинах[11].
- 1859: Physiologische Untersuchungen über die Keimung der Schminkbohne (Phaseolus multiflorus).
- 1859: Ueber das abwechselnde Erbleichen und Dunkelwerden der Blätter bei wechselnder Beleuchtung.
- 1862: Ueber das Vergeilen der Pflanzen.
- 1863: Ueber den Einfluss des Tageslichtes auf die Neubildung unt Entfaltung verschiedener Pflanzenorgane.
- 1865: Handbuch der Experimentalphysiologie der Pflanzen.
- 1868: Lehrbuch der Botanik.
- 1871—1872: Die Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860.
- 1875: Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860. — München: Oldenbourg, 1875[10].
- 1882: Die Vorlesungen über Pflanzenphysiologie.
- 1892: Gesammelte Abhandlungen über Pflanzenphysiologie.
- 1894: Mechanomorphosen und Phylogenie.
- 1896: Phylogenetische Aphorismen und ueber innere Gestaltungsursachen oder Automorphosen.
У 1866 році німецький ботанік Август Гризебах назвав на честь Юліуса фон Сакса рід квіткових рослин Sachsia — Саксія родини Айстрові (Складноцвіті)[12].
Список ботаніків за скороченням
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118604600 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- ↑ а б в г д е Hauptfleisch P. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2. — S. 262–275.
- ↑ IPNI, Sachs
- ↑ а б в г д е DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Julius Sachs (Biologe). Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ а б в г д е ж Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Sachs, Julius von». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
- ↑ а б в Sachs, Julius (Biologe): Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860 München 1875
- ↑ а б International Plant Names Index: (Ferdinand Gustav) Julius von Sachs (1832—1897). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ Cat. Pl. Cub. [Grisebach] 150. 1866 (IK).
- DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Julius Sachs (Biologe) [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- Sachs, Julius (Biologe): Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860 München 1875(нім.)
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Sachs, Julius von». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 2 жовтня
- Народились 1832
- Уродженці Вроцлава
- Померли 29 травня
- Померли 1897
- Померли у Вюрцбурзі
- Випускники Карлового університету
- Науковці Боннського університету
- Викладачі університету Фрайбурга
- Науковці Вюрцбурзького університету
- Доктори природничих наук
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Леопольдини
- Члени Баварської академії наук
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Автори ботанічних таксонів
- Німецькі біологи
- Німецькі ботаніки
- Професори
- Науковці Карлового університету